Конспект уроку в 11 класі. Микола Куліш.Сатирична комедія «Мина Мазайло».

Тема. Микола Куліш. Сатирична комедія «Мина Мазайло». Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховних обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.

Мета: з’ясувати причини появи в суспільному житті України національного  нігілізму; аналізувати тематику, образну систему твору; виробляти вміння працювати з текстом; розвивати вміння самостійно мислити, давати власну оцінку прочитаному; формувати усвідомлення своєї  приналежності до рідного народу, свого родоводу.

Цілі. Учні знатимуть:

·  зміст твору;

·  особливості сюжету п’єси, її життєву основу;

·  поняття «нігілізм».

Учні вмітимуть:

·  працювати з текстом;

·  висловлювати свою думку стосовно теми.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет М.Куліша, мультимедійна презентація з використанням відеофрагментів фільму «Мина Мазайло», «Путівник уроку», аудіозапис пісні Віктора Баранова «До українців», картки самооцінювання.

Методи, форми і прийоми роботи: бліц-вікторина, діалог «учитель-учень-текст», «Рольова гра», «Займи позицію», робота в групах, «Мікрофон», «Незакінчене речення», проблемне питання.

Епіграф:     Нації вмирають не від інфаркту.       

                     Спочатку їм відбирає мову.                       

                                                                           Ліна Костенко                        

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

            1.З’ясування емоційної готовності до уроку.

- Доброго дня… І з’являється посмішка на вустах. Я дарую свою посмішку вам. Ви посміхніться мені, посміхніться один одному, бо усмішка дарує радість, і наш світ стає ще на один момент щасливим. Сьогодні ми будемо співпрацювати на уроці, сподіваюсь, що розмова нам усім припаде до душі.

           2.Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

- Ви, мабуть, задумувалися, що означає слово «щастя»?

- А коли ви були щасливими?

- Я вважаю, що я щаслива людина. Щаслива тим, що живу, дихаю, хвилююся. Щаслива, бо маю гордість за свою державу, яка живе, страждає, бореться.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

1. Повідомлення теми уроку.       (Слайд 1)

- Був щасливим і гордим за свою Україну і Микола Куліш, який віддав життя за те, щоб Україна стала державою, а українська мова стояла б на одному рівні зі світовими мовами.

    Отже, розгортаємо зошити і записуємо число, тему уроку:    «Микола Куліш. Сатирична комедія «Мина Мазайло». Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховних обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння». Зверніть увагу на тему уроку, можливо, є нові чи незрозумілі слова?

       2. Словникова робота. Пояснення термінів. (див. запис у словниках)

Нігілізм – заперечення цінностей або заперечення установлених суспільством норм, принципів, законів, авторитетів.

Нігіліст – людина, яка негативно ставиться до всього загальновизнаного.

Обиватель – житель певної місцевості; людина, позбавлена широких суспільних поглядів, яка живе  міщанськими інтересами.

       3. Повідомлення мети уроку.       (Слайд 2)

      4. Епіграфом нашого уроку є слова Ліни Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову».   (Слайд 3)

ІІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів.

            1.Перевірка домашнього завдання.

     - Давайте пригадаємо життєвий і творчий шлях письменника. Що вразило вас, можливо, здивувало? Відповідаємо одним реченням, намагаємось не повторювати відповіді однокласників.

      Ви знаєте, а мене здивував той факт, що Микола Куліш довгий час вважався безвісти зниклим. Існувало припущення, що він потонув на баржі на Біломорканалі. І лише в 90-х роках ХХ століття стало відомо, що він був розстріляний на Соловках у 1937 році.

           2.Формування вмінь і навичок.

 Слово вчителя:

      1928 року Микола Куліш пише п’єсу «Мина Мазайло». Свою комедію письменник створив на «живому матеріалі», який дало йому спостереження над запроваджуваним у 20-ті роки минулого століття процесом українізації.

- Що ви знаєте про українізацію з історії? (учнівське повідомлення) (Слайд 4, 5)

Українізація — політика радянської влади у 20-ті роки XX століття. Тоді почався розвиток національної мови й культури: створювалися українські школи, видавництва, спілки; митці повірили у свободу. Та недовго раділи патріоти нашої держави: скоро політика українізації припинилася, й обмежені міщани, "антипатріоти" почали радіти її поразці, використовуючи дедалі войовничі форми неприйняття всього "малоросійського". Цей процес яскраво показаний у п'єсі Миколи Куліша "Мина Мазайло".

           3. Історія створення п’єси.

- А чи відома вам історія створення твору «Мина Мазайло»? Давайте з’ясуємо. У «Спогадах про Миколу Куліша» дружина драматурга згадувала: «Коли працював над своїм «Миною», Микола якось зайшов до загсу і там прочитав список змінених прізвищ. Там було одне прізвище – Гімненко, змінене на Алмазов. Це його так розсмішило, що вирішив вставити цей випадок у п’єсу».

- Домашнім завданням вам було прочитати п’єсу. Ваші враження від твору.

      4. Бліц-вікторина  (відповідати на запитання швидко й лаконічно)

1. Повне ім'я Рини. (Мокрина)

2. Синонім до слова темно-синій. (бразолійний)

3. Тьотя Мотя приїхала з ... (Курська)

4. Друга частина родового прізвища Мазайлів. (Квач)

5. Скільки синонімів до слова говорити знає Мокій? (30)

   6. Що говорив Мина Мазайло про українізацію? (Це спосіб зробити його другосортним)

   7. Назвіть винахід Мини Мазайла. (електрична мухобійка)

   8. Що говорив про прізвища в майбутньому комсомолець Губа? (буде всесвітня нумерація)

9.    Яку виставу бачила тьотя Мотя в Москві? («Дні Турбіних»)

10.   Хто такі Тертика та Губа? (комсомольці)

11.  Прізвище, яке отримав Мина. (Мазєнін)

12.  Чим закінчується комедія? (Мазайла звільняють з посади за систематичний і зловмисний опір українізації)

- Ви – суперові! У п’єсі поставлено одвічне питання: бути чи не бути українській мові, українській нації?      (Слайд 6)

·       Проблемне запитання. Чи справді Мині Мазайлові через його українське прізвище не поталанило в житті?

На ці питання ми й спробуємо дати відповідь сьогодні на уроці.

ІV. Вивчення учнями нового матеріалу

       1. Робота з текстом.

- Це не перша ваша п’єса, яку ви читаєте. Зверніть увагу на початок твору. Чим він відрізняється від інших? (Немає звичного переліку дійових осіб).

- Зверніть увагу на ремарки. Типові вони чи ні? Якщо не типові, то чому? (Нетипові ремарки, розгорнуті, у деяких є пряма мова).

- Хто із вас може описати інтер’єр, де відбуваються події? (Не вказані декорації; є лише велике дзеркало, у яке дивляться герої, перед яким деякі з персонажів грають самі з собою, дзеркало, яке повинне нагадувати читачам та глядачам п’єси про одвічні людські цінності, які важливо пам’ятати у будь-яких обставинах. Такий початок зацікавлює, інтригує, надає дії, динамічності. Читач і глядач починають уявляти і домислювати те, чого немає або було раніше).

     2. Робота над жанровою специфікою твору. (Слайд 7)

- Літературознавці й критики не були одностайними у визначенні жанру п’єси «Мина Мазайло». М.Куліш визначив свій твір як філологічний водевіль; Ю.Лавріненко – політична комедія; Лесь Танюк – філологічна комедія, яку важко перекласти іншою мовою. У шкільній програмі жанр п’єси «Мина Мазайло» трактується як сатирична комедія. Пригадайте це жанрове визначення.

Сатирична комедія – це твір, у якому за допомогою сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні (комічні) події, персонажі. (див. запис у словниках)

        3. «Займи позицію».                                                                                                                                   - Чому твір «Мина Мазайло» є сатирична комедія?

       4. Робота над сюжетом

- Пригадайте, що таке сюжет?

   Сюжет - це подія чи система пов'язаних між собою подій, в процесі розвитку яких у творі розкриваються характери персонажів і весь зміст твору. (див. запис у словниках)

-          Пригадаймо і сформулюймо основні елементи сюжету на основі прочитаного твору.

Основні елементи сюжету:   (Слайд 8)

1.Експозиція – знайомство з сім‘єю  Мини Мазайла.

2. Зав'язка – 2 перші дії: Мина повертається з загсу після подання заяви на зміну прізвища; приїжджають тьотя Мотя і дядько Тарас.

3. Розвиток дії – Мина бере лекції, дії Улі і Рини, прихід комсомольців, друзів Мокія.

4. Кульмінація – публікація в газеті рішення про зміну прізвища.

5. Розв'язка – Мина Мазайло дізнається з газети про своє звільнення через… опір українізації. Для героя вона трагічна.

                                                                                                               

     Опорна схема-конспект «Засоби творення образу в драматичному  творі»  (Слайд 9)

Позасюжетні елементи: •        Авторська характеристика •        Діалог •        Монолог •        Зображення героя в дії •        Прізвища персонажів •        Мова

Сюжетні елементи: •        Пейзажні картини •        Інтер'єр •        Екскурси •        Вставні епізоди •        Ліричні відступи •        Авторські ремарки •        Репліки •        Портретні деталі

- М. Куліш писав: «Вибравши для комедії «Мина Мазайло» тему «міщанство й українізація», я, в першу чергу, звернув свою увагу на криштально витриману ідеологічну установу п’єси, зважував кожну ідею, виміряв кожне слово». Переконаємося в істинності цих слів, учитуючись у текст.

- Який основний конфлікт твору? Як він пов’язаний з українізацією?

5. Робота зі схемою.  (Слайд 10)

«Філологічний водевіль»

   т.М., М.М., К.М., Р.                                                  Мока,  д.Т.

            ЗА                                                                   ПРОТИ

зміну прізвища                                                   зміни прізвища

                                                                    

               прихильники                                                            прихильники

            російської мови                                                         української мови

                                                           філологічний конфлікт

(Скорочення: т.М. – тьотя Мотя, М.М. – Мина Мазайло, К.М. – Килина Мазайло, Р. – Рина, д.Т. – дядько Тарас)

- Основна роль в обговоренні проблеми належить чотирьом дійовим особам – Мині Мазайлу, Мокію, дядькові Тарасу та тьоті Моті.

    6. Бесіда

          - Чому, на ваш  погляд, конфлікт у п'єсі названий «філологічним»? Чи справді він таким є?

-        Суперечка поступово переходить на інший рівень: чия мова краща? Що б ви відповіли на це питання? Чи коректне воно?

-        Кожен повинен знати, любити рідну мову, захищати інтереси своєї нації. Як називаються такі люди? (Патріоти)

-            Поряд із поняттям патріотизму часто вживають такі слова, як “націоналізм”, “шовінізм”. Чи можете ви пояснити їх значення? А хто такий манкурт?

7. Словникова робота  (див. запис у словниках)

 Перед вами витяг із тлумачного словника, у якому наводяться визначення цих понять.

Шовініст – людина, що обстоює ідею расової винятковості та розпалює національну

                     ворожнечу й ненависть.

Націоналіст – той, що розпалює національну ворожнечу під гаслом захисту своїх

                          національних інтересів і національної винятковості.

Манкурт – особа, що відмовляється від свого народу, національності.

Патріот – віддана своїй вітчизні та народу людина.

8. «Займи позицію»     (Слайд 11)

- Подивіться уривок із фільму і поясніть, у чому полягають проблеми, які є у житті Мини Мазайла, за його версією? Як його можна назвати?    (Слайд 12)

     - Чи справді Мині Мазайлові через його українське прізвище не поталанило в житті?

                        Орієнтовні відповіді:

1.     ні, він мав гарну посаду, квартиру, дружину та дітей, був забезпечений матеріально.

2.     так, бо відчував себе нещасним, «другосортною людиною»

    9. Рольова гра    (Слайд 13)

М о к і й

-Так... Бачите тепер, Улю, який я самотній?

У л я

—Серйозно?
— Серйозно, Улю. Рідня — а нема до кого слова промовити, тим паче українського. Слухати не хочуть. (До дверей). Так ні! Буду на зло, на досаду декламувати українське слово. (До Улі). Не розуміють його краси, а з моєї самотності сміються. Отак і живу, самотію, як місяць над глухим степом, як верства в хуртовину. (До дверей). Буду співати, кричати під дверима отут, буду танцювати, свистіти!.. (До Улі). Як одлюдник в пустелі, як копійка у старця, як мізинець у каліки, як...

 У л я (захвилювалась):

-Серйозно?
М о к і й

— Серйозно! Скоро вже і я скажу за словом поетовим: "Сиди один в холодній хаті, нема з ким тихо розмовляти, ані порадитись. Нема, анікогісінько нема..." А як хочеться знайти собі такого друга, теплого, щирого, щоб до нього можно було промовитись словом з Грінченкового словника та й з власного серця...

У л я (вже никла жалощами):

— А як буде у вас подруга, щира й тепла... Навіть гаряча...

М о к і й

— Ах, Улю! Мені вже давно хотілося вам сказати...

У л я (трепетно):

- Що?

М о к і й

— Ще тоді хотілося сказати, як пили ви зельтерську воду, як дивились на зоряну криницю, на дівку а відрами...

У л я

—Що?

М о к і й

— Хотілося сказати, а тепер ще охотніше скажу: Улю! Давайте я вас українізую!

У л я (мало не впала, одскочила):

— Он ви що! Не хочу!

М о к і й (у наступ):

— Улю! Ви ж українка!

— Боронь Боже! Я не українка!

— Українка!

— А нізащо! Ні! Ні!

— У вас прізвище українське — Розсоха!

— Ні!

— Та що там прізвище — у вас очі українські, губи, стан!..

У л я, (спинившись):

-Очі?..

М о к і й  (переконливо):

— Так! Очі, кажу, губи, стан, все українське. Не вірите? Не вірите, Улю? Я вам
зараз доведу... Не я, а наука, оця книжка, Улю, антропологія вам доведе, що ви
справді українка... (Перегорнувши кілька аркушів, почав вичитувати). Ось:
українці здебільшого високого зросту, стрункі... (Глянув на Улю). А ви хіба не
струнка? Широкі в плечах (ну, це про мужчин), довгоногі... (До Улі). Нема гірш,
як коротконога жінка! (У л я неспокійно подивилася на свої). Ні, у вас
українські, Улю... (З книжки). З дуже напігментованою шкірою, себто смугляві,
пишноволосі або кучеряві... (Подивився на Улю). А ви не ймете віри. (З книжки).
Круглоголові, довгобразі, високо- та широколобі, темноокі, прямоносі, рот
помірний, невеликі вуха... (Подивився на Улю). Як про вас писано...

У л я (розтанула):

— Що ви кажете? (А сама непомітно в люстро).

-        А що можна сказати про Моку? Чим він зайнятий щоденно? Як називають його інші члени родини? Як поводиться із коханою дівчиною?  

-        Отже, автор сміється над ним, а не схвалює. Чому?

(Його боротьба за українську мову – не конкретні дії, а захоплення зовнішньою формою проблеми, але не змістом)

   10.  Робота в групах.    (Слайд 14)

   - Подивіться уривки та скажіть, яке враження справляє українська мова на тьотю Мотю з Курська (1 група) та дядька Тараса (2 група)? Чому? Що про них можна сказати?     (Слайд 15, 16)

           11. Бесіда.

-        Хто найближче стоїть за переконаннями до тьоті Моті? Чому ж Мина викликає у читача сміх, огиду, жаль, але не страх, як тьотя Мотя?

-        Мокій щиро вболіває за українське слово, прагне повернути до прізвища Мазайло ще й Квач. Чому ж не підтримує дядька Тараса? Чим відрізняється позиція Мокія і дядька Тараса?

-        Чи є Мокій позитивним героєм? (Мокій фанатично вірить новій владі, підтримує всі її по­чинання, пов'язує з нею майбутнє мови. Для нього дядько Тарас уособлює час, що минув. Трагедія Ук­раїни в тому, що українці різних поколінь не зуміли порозумітися, подати один одному руки, об'єдна­тися. Мине небагато часу, і таких, як дядько Та­рас, знищать. Перед Мокієм постане проблема ви­бору: іти за партією і комсомолом з їхньою знева­гою до національних проблем чи бути знищеним як ворог народу. Назвати Мокія позитивним героєм важко, бо ж ідеї нового часу настільки засліпили йо­го, що навіть на кохану людину дивиться як на об'єкт антропології. Він не сприймає думки інших, буває агресивним, безкомпромісним.)

- Кого можна назвати позитивним героєм тво­ру? (До кожної дійової особи автор ставишься іронічно. Відмінність лише в кількості іронії. На­приклад, дядько Тарас не викликає симпатії, бо ж боїться, зволікає, вичікує, врешті-решт пропонує Мині варіанти нового прізвища. Його слова подеку­ди примітивні.)

             Отож позитивним героєм п'єси є лише дошкульний сміх. А ще - мова.

Майстерність Куліша в тому, що він зробив мову одним із найпомітніших героїв комедії. Доля українізації - це певною мірою доля української мови. Читач робить висновки, що вона помре, якщо до влади прийдуть мини мазайли, її знищать разом із носіями тьоті моті, вона зросійщиться, коли при владі залишаться укра­їнські партійці та комсомольці.

  V. Закріплення вивченого матеріалу

          Інтерактивна вправа « Мікрофон»     (Слайд 17)

-        Діти, ще раз звернімо увагу на епіграф нашого уроку. Чи погоджуєтесь ви з Ліною Костенко?

                                                   

 VІ. Рефлексивно-оцінювальний етап.            (Слайд 18)

    1.«Незакінчене речення». Доповніть, будь ласка, речення: «Цей твір мене навчив…, вразив…, змусив задуматись…»

- Я задоволена вашими відповідями. А ви? Чи досягли поставлених цілей?

  2.Самооцінювання.

- У вас на партах лежать картки самооцінювання. Спробуйте зараз оцінити свою роботу на уроці.

Картка самооцінювання

Прізвище, ім’я	Бали: 1-12
1.Робота з текстом
2.Власні міркування
3.Активність на уроці

Як би ви себе не оцінили, я дякую за вашу співпрацю, але наш урок ще не закінчений. Давайте повернемось до проблемного питання.

3.Проблемне питання. «Чи бути українській мові, українській нації?»

- Пройшло 86 років із дня опублікування п’єси. Чи залишились у наш час «Мини»? (знехтування держави, зречення самих себе).

VІ. Домашнє завдання.    (Слайд 19)

Підготувати цитатну характеристику Мини Мазайла та другорядних персонажів твору (за варіантами).

Індивідуальне: підготувати повідомлення на основі дослідження: «Майстерність                    М. Куліша у створенні комічних ситуацій».

Висновок учителя. На завершення хочу сказати: живіть, любіть, радійте, творіть, ідіть по життю з високо піднятою головою. Гордіться: ви – українці! Я дякую всім вам. Ми гарно попрацювали! І на завершення нашого уроку я пропоную вам переглянути відеозапис пісні Віктора Баранова «До українців». (Слайд 20)